Права та обов'язки матері, батька та дитини засновані на походження дитини від них. Підтвердженням походження дитини від конкретних батьків є свідоцтво про народження.
Якщо батьки дитини перебувають у зареєстрованому шлюбі, то вважається, що дитина походить від них і подружжя записується батьками дитини у свідоцтві про народження.
Якщо ж батьки не перебувають у шлюбі між собою, то для того, щоб визначити походження дитини від батька, матері та батька потрібно спільно подати заяви про визнання батьківства в орган реєстрації актів цивільного стану.
У разі якщо така заява не подана або батьком дитини записаний чоловік матері, який не є біологічним батьком дитини, визнати батьківство можна в судовому порядку.
Позов про визнання батьківства може пред'явити матір, опікун, піклувальник дитини, особа, яка утримує і виховує дитину і сама дитина після досягнення повноліття. Також такий позов може пред'явити особа, яка вважає себе батьком дитини.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що підтверджують походження дитини від конкретної особи і, перш за все, висновок судової генетичної (ДНК) експертизи.
Оспорювання батьківства - протилежна стосовно визнання батьківства ситуація. Оспорити своє батьківство може особа, записана батьком дитини за власною ініціативою або на підставі презумпції подружнього батьківства.
Якщо буде доведено відсутність кровної спорідненості між дитиною та особою, записаною батьком дитини, суд винесе рішення про виключення відомостей про таку особу з актового запису про народження дитини.
Не має права оскаржувати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій.
Право заперечувати батьківство свого чоловіка має право і жінка, яка народила дитину в шлюбі. Така вимога матері може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про визнання свого батьківства.