Місцем проживання дитини до 14 років є місце проживання його батьків або одного з них. Питання про те, з ким проживатиме дитина, яка не досягла 10-річного віку, вирішується її батьками.
Коли дитині виповнюється 10 років, то місце її проживання визначається за спільною згодою батьків і самої дитини. У цьому віці дитина вже є повноправним учасником переговорів щодо місця її проживання.
Місце проживання дитини, яка досягла 14 років, у разі, якщо її батьки проживають окремо, визначається самою дитиною.
Добровільно визначити місце проживання дітей, подружжя може і шляхом укладання відповідного договору під час розірвання шлюбу. Якщо до такого договору будуть включені умови про сплату аліментів, то такий договір має бути нотаріально засвідчений.
Якщо ж проживаючі окремо батьки не досягли згоди про те, з ким із них проживатиме малолітня дитина (до 14 років), вони можуть звернутися до органу опіки та піклування або до суду за вирішенням такої суперечки. При винесенні рішення суд та орган опіки враховують ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, відносини між матір'ю та дитиною, батьком та дитиною, вік дитини, стан її здоров'я. При цьому дитина не може бути передана для проживання тому з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкоголем, вживає наркотики, своєю аморальною поведінкою може зашкодити дитині.